uk uk en en ru ru

Компенсація моральних страждань: яким чином суди обчислюють відшкодування

Компенсація моральних страждань: яким чином суди обчислюють відшкодування

«Судово-юридична газета» дослідила, які методи дозволять грамотно обчислити розмір стягнення моральної шкоди.
Компенсація моральних страждань: яким чином суди обчислюють відшкодування

Сучасне українське законодавство не дає чіткого визначення поняття «моральна шкода», хоча вже э сформована судовими рішеннями точку зору.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому у судовому засіданні доведенню підлягають чотири аспекти:

— наявність моральної шкоди;
— протиправність діяння того, хто її заподіяв;
— наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням того, хто її заподіяв;
— наявність провини останнього в заподіянні шкоди.

Грошовий еквівалент відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають суттєве значення.

Наразі найчастіше застосовуються три способи визначення розміру моральної шкоди:

— по-перше, визначення на основі суми, яку заявляє в позовній заяві позивач, і прийняття остаточного рішення, користуючись принципами розумності та справедливості;
— по-друге, визначення розміру відшкодування моральної шкоди судом самостійно:
— по-третє, визначення суми відшкодування на підставі висновку експерта (судово-психологічна експертиза).

Головна складність справ такої категорії в тому, що українським законодавством не передбачено ознак, що визначають максимальний і мінімальний розміри моральної шкоди. Дуже часто трапляються ситуації, коли суди при однаковій втраті професійної працездатності та встановленні однакової групи інвалідності визначали різні розміри морального відшкодування потерпілим. Так, при 15-відсотковій втраті працездатності мінімальний розмір морального відшкодування становив 1,5 тис. грн, а максимальний — 50 тис. грн; при 50-відсотковій мінімальний — 2 тис. грн, максимальний — 150 тис. грн. При цьому максимальний розмір морального відшкодування при 100-відсотковій втраті працездатності був лише 60 тис. грн.

Приклад з судової практики

У деяких судах часто трапляються досить типові спори, де відповідачем є одна особа, а обставини справи майже аналогічні. Як приклад можна навести спори зі стягнення компенсації моральної шкоди з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які розглядає Дзержинський районний суд Кривого Рогу.

У працівників під час роботи або вже після звільнення через шкідливі умови праці діагностують різного роду та ступеня професійні захворювання. Зокрема, у справі №210/275/19 висновком МСЕК позивачеві встановлено первинно втрату професійної працездатності в розмірі 25% безстроково. Позивач зазначив, що в результаті професійного захворювання йому спричинена моральна шкода, та просив суд стягнути з ПАТ «АМКР» 56335,50 гривень.

Суддя дійшов висновку, що відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає у межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках.

З урахуванням вказаних фактичних даних у справі, правових норм, які підлягають застосуванню, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості й беручи до уваги конкретні обставини справи вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 56335,50 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переносить у зв’язку з профзахворюванням.

Проте у справі з аналогічними позовними вимогами №210/53/19, де позивачеві було встановлено також 25% втрати працездатності безстроково, у тому ж Дзержинському суді було винесено рішення про призначення компенсації в розмірі 30 тис. грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди. Обговорюючи розмір моральної шкоди, суд виходив із тяжкості наслідків для здоров’я позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності динаміки покращення стану позивача, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеня вини відповідача, часу роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, яка переносить постійний фізичний біль, обмеження можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім’єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, та із засад розумності та справедливості.

При цьому, якщо враховувати стаж роботи на підприємстві, то у першому випадку позивач працював там 11 років, тоді як у другому — 13, а сума стягнення у першому випадку майже вдвічі більша.

Враховуючи, що лише у Дзержинському суді ухвалено майже 650 рішень з питання стягнення компенсації моральної шкоди та стягнення коштів саме з ПАТ «АМКР», можна сказати, що формування стабільної судової практики у цій площині викликає певні проблеми. Судді не мають єдиної методики обчислення моральних страждань, а при великій кількості справ це спричиняє додаткове навантаження та втрати часу. При цьому більшість рішень потім успішно оскаржуються до апеляційного суду.

Таким чином, можна дійти висновку, що українське судочинство в питаннях відшкодування спричинених моральних страждань потребує чіткого, затвердженого на законодавчому рівні алгоритму, що міг би узагальнити судову практику з цих питань та оптимізувати роботу суддів.

Методологія обчислення моральних збитків

Як вже писала «Судово-юридична газета», на сьогоднішній день формула Ерделевського залишається єдиним затвердженим, рекомендованим законодавством механізмом, адже ґрунтується на презумпції моральної шкоди страждань, які повинна відчути «середня», «нормально реагуюча» на протиправну щодо неї поведінку людина. Проте психологи заявляють, що такий підхід «усереднення» особистості не може бути канонічно правильним. Водночас, як вже зазначалося, законодавством обов’язкове використання навіть цієї формули не передбачено, а отже, судді можуть бути не до кінця об’єктивними у своїх рішеннях, адже не можуть фактично визначити розмір саме моральних страждань.

Асоціація психологів України на прохання ГО «Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії» розробила методологію визначення розміру моральної шкоди, заподіяної постраждалим внаслідок масштабної техногенної катастрофи, спричиненої вибухом на нафтобазі біля села Крячки Васильківського району Київської області, що почалася 8 червня 2015 року.

Хоча факт заподіяння моральної шкоди встановлює лише суд, наразі немає єдиної обов’язкової до використання методології обчислення суми моральної шкоди. Асоціація психологів України проаналізувала всі фактори та надала методику, що, за словами авторів, є універсальною для подібних випадків, а саме:

M = mzp * d * ((pts + ex)/2) * t, де:

M — розмір відшкодування моральних збитків, завданих особі;

mzp — середнє арифметичне від суми мінімальних заробітних плат за час, що минув від моменту настання події, що спричинила моральну шкоду (станом на 10 березня 2018 р. становить 2 235,2 грн);

d — коефіцієнт патернів психологічного дискомфорту;

pts — коефіцієнт суб’єктивної оцінки психологічної травматичності події;

ex — коефіцієнт оцінки психологічної травматичності події фахівцем;

t — часовий коефіцієнт.

За сукупним результатом орієнтовний розмір компенсації є умовним грошовим еквівалентом спричиненої потерпілій особі моральної шкоди.

Звісно, для визначення відповідних коефіцієнтів позивачам необхідно буде надавати до судового засідання висновок психологічної експертизи. Асоціація психологів України пропонує у вирішенні спорів щодо моральних страждань правникам співпрацювати з психологами. Виносячи рішення, суддя зможе керуватися професійним висновком психолога, який, згідно з методикою, зможе правильно розрахувати коефіцієнти психологічних страждань та травматизму тої чи іншої події для морального стану позивача.

Наразі Асоціацією проводиться розробка майбутнього законопроекту, щоб надати суддям можливість мати стандартну методику для застосування при розрахунках моральних збитків, завданих особі.

Зрештою, існуюче на сьогодні законодавство прямо говорить, що суддя під час визначення розміру моральної шкоди має виходити із засад «розумності, виваженості та справедливості». Але, як показує практика (як судова, так і життєва), ці поняття не можна підігнати під єдиний стандарт. Вони великою мірою лежать у площині етики, а не закону. Та втім, ймовірно, що затвердження певних чітких рамок та прозорих правил може стати для суддів опорою, на яку можна спиратися під час прийняття рішень.

Нагадаємо, нещодавно ми писали, як можна довести факт мобінгу, та ознайомили читачів з судовою практикою з цього питання.

Автор:Анастасия Новикова

Источник

261
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...