uk uk en en ru ru

Несплата рахунку в закладі громадського харчування: чи настає відповідальність

Несплата рахунку в закладі громадського харчування: чи настає відповідальність

Як українські суди розмежовують випадки настання цивільної та кримінальної відповідальності за несплату клієнтом рахунку в закладі громадського харчування.
Несплата рахунку в закладі громадського харчування: чи настає відповідальність

З умислу чи випадково іноді в закладах громадського харчування виникають ситуації, коли гість не може або не бажає платити за замовлені страви та напої.

Як українські суди розмежовують випадки настання цивільної та кримінальної відповідальності за несплату клієнтом рахунку в закладі громадського харчування?

«Судово-юридична газета», провівши аналіз норм чинного законодавства та взявши за основу судову практику, дає відповіді на найчастіші питання, що виникають в правовому полі «заклад громадського харчування — клієнт-неплатник».

Цивільний кодекс України визначає, що, прийшовши в заклад громадського харчування, ви автоматично укладаєте публічний договір, в якому одна сторона бере на себе обов`язок надати послуги, а друга — зобов`язана їх оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона (підприємець) взяла на себе обов'язок продати товар, виконати роботи або надати послуги кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Стаття 901 ЦК України встановлює, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статті можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Основні вимоги щодо роботи суб’єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, передбачені Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, що затверджені Наказом №219 від 24.07.2002 р. Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Таким чином, клієнт зобов’язаний сплатити за пред’явленим рахунком у закладі громадського харчування.

При відмові гостя розрахуватися представники закладу харчування можуть викликати правоохоронні органи для фіксації факту вчиненого правопорушення. Водночас варто акцентувати, що ні в Кримінальному кодексі України, ні в Кодексі України про адміністративні правопорушення немає визначених санкцій за несплату по розрахунковому чеку в закладі громадського харчування.

Отже, у випадку прибуття представників правоохоронних органів на виклик закладу громадського харчування через відмову гостя цього закладу сплатити рахунок за надані страви та напої, за фактом вчиненого правопорушення співробітники поліції складають висновок, де фіксується факт несплати. Водночас, як показує судова практика (справа №755/13224/18), потерпіла сторона (у даному випадку ресторан) може звернутися до територіального відділення Національної поліції з заявою про факт несплати рахунку не в день вчинення правопорушення, однак у строки, визначені процесуальним законодавством.

Після встановлення факту відсутності оплати заклад громадського харчування може подати позовну заяву про стягнення матеріальних збитків до суду.

У ст. 625 Цивільного кодексу України вказано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Остання судова практика передбачає розгляд справ щодо несплати по чеку в закладах громадського харчування у порядку спрощеного позовного провадження (справа №759/16688/17).

Як бачимо, за позовом ресторану з особи, яка своєчасно та в повному обсязі не сплатила рахунок 248 грн було стягнуто грошові кошти у розмірі 297,60 грн з врахуванням інфляційних витрат та 3% річних. Більш того, обов’язок відшкодування судового збору був покладений на відповідача. Фактично, клієнт сплатив ресторану 1 689, 07 грн замість вказаних у чеку 248 грн.

Аналогічні правові позиції викладені в рішеннях по справах №759/19203/17, №360/2261/17, №759/19203/17.

Загальна сума несплаченого рахунку при розгляді справи в судових інстанціях суттєво збільшується за рахунок судових витрат.

В особливих випадках, беручи до уваги сукупність вчинених правопорушень та тяжкість суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, суд може прийняти рішення про притягнення особи до кримінальної відповідальності. Так, рішенням Полтавського апеляційного суду (справа №553/3058/17) залишено без змін вирок суду першої інстанції та встановлено, що: «Особа повторно, маючи умисел на заволодіння майном (продукти харчування та напої) місцевого закладу громадського харчування (кафе), шляхом обману та зловживання довірою працівників закладу, не маючи наміру та можливостей розрахуватися в подальшому за отримане майно, під приводом платоспроможності, усвідомлюючи, що оплата за надане майно здійснюється після його отримання та споживання, не сплатила закладу за рахунком 325 грн 60 коп. Беручи до уваги сукупність інших вчинених злочинів за ст.185 КК України, для особи настала кримінальна відповідальність.

Як показує судова практика та Єдиний державний реєстр судових рішень, випадки звернення закладу громадського харчування до правоохоронних та в подальшому судових органів щодо осіб, які не заплатили за рахунком, хоч і наявні, але порівняно нечасті. Іноді заклади громадського харчування самостійно і досить лояльно вирішують питання з клієнтами-неплатниками.

Автор: Алина Калева

Источник

126
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...